Як цісар засватав сироту Марійку (українська народна казка)

***

Як цісар засватав сироту Марійку (українська народна казка)

У бідняка померла жінка. Він лишився зі своєю донькою, що звалася Марійкою. Щоб трохи вилізти з біди, привів собі до хати другу жінку, яка теж мала доньку. Мачуха пе злюбила свою падчерку і з першого дня робила їй прикрощі. А дівчина терпіла, не скаржилася ненькові.

Одного вечора стара принесла до хати велике повісмо і каже Марійці:

– До ранку маєш його спрясти! Як не спрядеш, то я тебе обмичу!

Дівчина пряла до світанку, але те повісмо не зменшувалося. Вона пішла до хліва і заплакала.

– Чого плачеш, Марійко? – спитала теличка.

– Як не плакати, теличко, коли мені мачуха дала спрясти велике повісмо і щоб за цю ніч усе було готове. Я ж не спряду його, й за три ночі. Вранці мене обминуть...

– Не плач, дівчино, я тобі допоможу,– мовила теличка.– Залізь мені у праве вухо, а крізь ліве вилізь, і все буде гаразд.

Марійка так зробила. Вернулася до хати, дивиться, а від її повісма і сліду не лишилося – на лаві повні веретена. Дівчина лягла спати.

Мачуха побачила, що повісмо спрядене, й сердито шпурнула веретена в скриню. На другу ніч вона дала Марійці ту ж саму роботу.

Дівчина знову – до хліва. Поскаржилася своїй добрій теличці – й вона допомогла: на ранок повісмо було спрядене.

Але тієї ночі мачуха не спала – вона все бачила і чула. Покликала чоловіка й каже:

– Заріж свою теличку, бо чомусь не можу дивитися на неї.

– Жаль різати, жінко: буде файна корівка!

– Як не хочеш ти, то я сама її заріжу...

Старий засумував. Вилив жаль Марійці. А дівчина з плачем побігла до хліва.

– Чого плачеш, Марійко? – спитала теличка.

– Як не плакати, теличко, коли погана мачуха під'юджує ненька, аби тебе зарізав.

– Не плач і не журися, лише не їж із мене м’яса. Як підеш на річку мити мої кишки, знайдеш у них два зернятка. Ти посади їх коло воріт.

І чоловік зарізав теличку. А мачуха сказала Марійці:

– Бери тельбухи і помий у річці!

Марійка полоскала теличчині кишки, а сльози так і лилися з очей. Та знайшла два зернятка. Коли вернулася додому, посадила їх коло воріт. За ніч із тих зерняток виросла одна золота яблунька зі срібними яблуками.

Мачуха – до яблуньки, хоче зірвати яблуко. Та де там! За яблуками тільки загуло – всі підлетіли вгору. Цілими днями мачуха за ними увихалася, але все даремно – не могла зірвати ні листочка.

А попри ворота проїжджав сам цісар, який був ще молодий. Він наказав фірманові:

– Стань на хвильку й зірви мені яблуко із тієї яблуньки.

Фірман тягне руки до гілок, підскакує до них, потім поліз на Дерево, та годі зірвати якесь яблучко. З хати повиходили й видивилися, як на якусь комедію. Тоді цісар каже:

– Хто зірве з тої яблуньки хоч один листочок, дістане від мене велику нагороду. А як зірве мені й срібне яблуко, то стане моїм графом. Коли то зробить дівчина, я повінчаюся з нею!

Ненько спробував зірвати – нічого не зірвав, спробувала мачуха – шкода й говорити, простягла вгору руки і її донька – нічого не докаже.

Марійка стояла збоку і навіть не підходила. Була марна, змучена, аж чорна. Цісар глипнув на неї і каже:

– Ану ти, дівчино, спробуй!

Тоді Марійка підійшла до дерева. Яблунька прихилила до неї гілля. Дівчина наламала золотих гілок, настелила в цісарській кареті й наклала туди яблук.

Цісар узяв Марійку за руку, посадив у карету і повіз до столиці. Кажуть люди, що вона і справді царицею стала. Хто його знає, може, й так. У казках бувають всілякі дива...

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)