Ішан та золото (туркменська казка)

***

Ішан та золото (туркменська казка)

Був собі колись давно один туркмен, і наскладав він золота. А складав його цей чоловік у дзбан. От якось, заткнувши дзбан, поніс чоловік свій скарб ішанові, щоб той заховав. Через рік приходить чоловік до ішана й каже:

– Давай моє золото.

Ішан віддав йому дзбан. Та коли чоловік удома відіткнув той дзбан, то побачив, що золота немає, тільки кавунячий сік.

Узяв чоловік дзбан та й подався, плачучи, до ішана. Аж трапився йому один дуже мудрий туркмен.

– Чоловіче добрий, чому ти плачеш? – запитав він.

– Дарма питати,– одказує той,– моєму горю не зарадиш.

– А може, я тобі таки зараджу, скажи причину,– відповів тоді дуже мудрий туркмен.

Чоловік і розповів:

– Віддав я ішанові на схови дзбан, повний золота. А коли через рік забрав додому, то побачив, що золота немає, тільки кавунячий сік. Не знаю, що діяти, іду та й плачу.

– Дай-но мені дзбан, а сам іди додому,– сказав дуже мудрий туркмен. А я піду до ішана, щоб якось забрати твоє золото.

– Гаразд,– відповів чоловік і, віддавши дзбан, пішов додому.

А дуже мудрий приніс дзбан до хати ішана й закопав його. Потім зайшов у хату й каже ішанові:

– Ішане-ага, я голодний, і сім'я моя голодна. Якби ви дали мені роботу, то я служив би за шматок чурека.

– Є в мене син і дочка. Будеш їх навчати,– одказав ішан.

Погодився чоловік і повів ішанових дітей до мектебе. В одному кутку він викопав яму й посадив туди дітей, а сам намалював ішана й, піймавши двох зайченят, посадив їх перед цією картиною. Зайчата так довго сиділи перед намальованим ішаном, що вже й запам'ятали його.

Коли це приходить ішан та й питає:

– Слухай, чоловіче, де ж мої діти?

А той і каже:

– Осьдечки. Одне зайченя – твій син, а друге – дочка. Не знаю, що й казати, тільки твої діти перекинулися на зайченят. Я й сам приголомшений.

– Брешеш!– закричав ішан.– Люди свого виду не міняють.

Довго вони сперечалися, аж поки не дійшли до хана, а той і каже дуже мудрому:

Ішан та золото (туркменська казка)

– Це ти зробив так, що діти перекинулись на зайченят, отже, мусиш іти у в'язницю.

І повели цього мудрого туркмена в зіндан.

А в хана та був візир.

– О хане,– сказав він,– негоже ув'язнити людину отак ні з того ні з сього. Треба ж і цього чоловіка послухати, хай розповість.

Хан погодився.

Привели ув’язненого та й питають:

– Яким чином ти перекинув ішанових дітей на зайченят?

Чоловік і відповідає:

– І сам не відаю. Вони самі поставали зайченятами. Якщо не вірите, посадіть ішана поміж людьми й випустіть цих зайченят. Упізнають вони ішана – отже, це їхній батько, не впізнають– значить, я брехун.

Скликав хан людей і посадив серед них ішана. А коли випустили зайченят, ті одразу ж сіли перед ішаном та й дивляться на нього.

Тоді хан і каже:

– Бач, ішане, якби зайченята не були твої діти, хіба б вони тебе впізнали?

Заплакав ішан та й пішов додому, не знаючи, що йому робити. А мудрий чоловік теж пішов додому.

Коли це приходить до нього ішан та й просить:

– Мудрий чоловіче, поверни мені дітей у людській подобі. А я дам тобі все, що загадаєш.

– Ішане, скажи спершу, ти бачив, щоб золото стало кавунячим соком? – спитав мудрий чоловік.

– Винен я, віддам золото,– відповів ішан.

– Сідай же тут і дивись сюди. А зайченят давай сюди і не повертайся, бо сам станеш зайцем.

Віддав ішан зайченят та й дивиться тільки вперед. А мудрий чоловік вкинув тих зайченят у яму, ішанових дітей витягнув звідти і привів до батька. Діти зразу ж посідали перед ним.

Тоді ішан насипав дзбан золота й віддав мудрому чоловікові, а той відніс його хазяїнові.

* Мектебе – школа.

* Зіндан – в'язниця (туркм.).

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)