Хоробрий кравчик (македонська казка)

***

Хоробрий кравчик (македонська казка)

Якось один кравчик їв груші. Які добрі, у рот клав, а гнилі відкидав на купку. До них назліталося повно мух. Кравчик ударив по гнилих грушах,– мухи так і попадали. І от він здумав порахувати вбитих мух. Порахував: їх виявилося сорок.

«Ого,– подумав собі кравчик,– за одним махом сорок душ я убив. Отже, я дуже великий силач. А якщо я такий силач, то чого мені тут сидіти? Піду світом, пошукаю, чи є хто сильніший від мене!»

Вирубав кравчик жердину, прив’язав до неї прапорець, а на ньому, щоб усі знали, хто він такий, написав: «За одним махом сорок душ побивахом»,– і подався шукати сильнішого від себе. Іде і питається, чи хто не знає, чи не чув яких-небудь силачів десь поблизу. От люди йому й сказали, що в темному лісі живе два брати-молодці. Султан побудував їм хату, посилає харчі, а вони охороняють йому державу.

Кравчик вирішив розшукати братів-молодців і переконатися, що вони за силачі. Отож він повернув у темний ліс і довго так йшов, доки надибав криницю. Коло неї ріс гіллястий дуб, а на криничних цямринах було написано: «Хто сяде під дуба, намнемо тому чуба». І внизу підпис: «Брати-молодці». Але кравчик анітрохи не злякався. Він напився води з криниці, устромив свій прапорець у землю й ліг собі під дубом спати.

Не минуло багато часу, аж їдуть два брати-молодці – коні під ними в землю вгрузають. Глянули: під їхнім дубом спить-таки хтось, а йому в головах прапорець стоїть устромлений. Ближче під’їхали, читають: «За одним махом сорок душ побивахом». Спочатку брати-молодці було хотіли завдати чосу тому сміливцеві, а то вже й охололи: де ж бо – сорок за одним разом! Підступилися обережно до кравчика, шанобливо розбудили його й запросили до себе в гості.

Кравчик пішов до них. Пригостили брати його добре, а потім на прогулянку вийшли. Брати-молодці узяли з собою здоровенну залізну булаву й надворі стали кидатися нею: один підкине її вгору – другий ловить, а потім навпаки. Отак якусь часинку погралися, а тоді й кажуть кравчикові:

– Покидайся й ти.

Кравчик узяв булаву в обидві руки – і ледве втримався на ногах: така вона була важкезна.

– Ех,– каже,– таку гарну річ шкода запропастити. Бо як підкину я цю соломинку вгору, то вона вже й не повернеться на землю – так і зависне в небі.

– Е, то тоді не треба,– кажуть брати. І забрали в нього булаву назад.

А в одному лісі був здоровенний ведмідь, усій околиці збитки чинив:

то овець подушить, то корові бока обдере, а то й на людей почав кидатися. І саме султан переказав двом братам, щоб вони приборкали нарешті того страшного звіра.

Два брати-молодці узяли з собою кравчика, і пішли вони втрьох. Довго йшли, поки дісталися до лісу, де жив той ведмідь. А він уже багатьох мисливців, що хотіли його вполювати, на смерть задер. Тому брати-молодці і кравчик повилізали на дерева, щоб звідти безпечніше було стріляти по ведмедеві.

А ведмідь, як тільки нанюшив людей у лісі, відразу так і кинувся до них. І спершу підбіг саме під те дерево, на якому сидів кравчик. У того ноги й руки так і затрусилися, і він не втримався й упав просто ведмедеві на спину. Ведмідь застрибав, закрутився на місці, щоб скинути кравчика з себе, але де там: той зі страху так учепився йому в шкуру, що, здавалося, ніяка сила його не відірве.

Брати-молодці тим часом прицілилися добре, вистрілили влучно й убили ведмедя. А кравчик, як оговтався трохи, то й почав дорікати братам:

– Ах, що ж ви наробили! Я ж хотів живим привести ведмедя султанові. Я вже так міцно тримав його, а ви вбили, всю справу зіпсували.

Здивувалися брати-молодці, який то силач трапився їм, і про все розповіли султанові. Султан зрадів, що має такого дужого вояка, дав йому повно дарунків і сказав, щоб відтепер вони втрьох жили разом і захищали його державу.

Хоробрий кравчик (македонська казка)

Не минуло багато часу, як на країну напав чужий цар з великим військом. Султан негайно покликав своїх трьох силачів-молодців, щоб ішли битися з тим царем.

Силачі-молодці осідлали добрих коней,– а кравчик ще й наказав закувати собі ноги під животом у коня, поклявшись, що він доти не зійде на землю, доки всіх ворогів не винищить,– і вони рушили супроти чужого війська. Коли ж під’їхали ближче і кравчик побачив, що то за сила висипала на бойове поле, то зовсім перелякався. І подумав про себе: «Все одно погибати, то вже краще сам собі заподію смерть, аніж мають мене вороги посікти на капусту».

Нагледів кравчик неподалік товстелезне дерево, повернув коня до нього, під’їхав упритул та й обхопив його міцно. А тоді як пришпорить коня: нехай, мовляв, кінь надвоє розірве його. Але дерево було сухе й підгниле, тож і зламалося, а кінь злякався і поніс кравчика з деревиною в руках просто на ворожі лави. Побачило чуже військо, що на них вихором мчить дивний воїн із страшенною довбнею, та й, перелякане, кинулося врозтіч. Тут уже, рятуючи життя, і свої своїх не щадили: з ніг збивали, розтоптували, списами кололи, аби швидше втекти від того страховища. Братам-молодцям уже й робити було нічого. Кравчик сам справився з ворожим військом.

Коли ж брати-молодці та кравчик прибули до султана й розповіли, як ворогів прогнали, султан зрадів неймовірно і дав їм багаті дарунки, а найкращі й найдорожчі вручив найхоробрішому й найсильнішому з-поміж них – кравчикові. Тоді повернулися брати-молодці до своєї хати в темному лісі, а з ними й кравчик, і стали жити в спокої й достатках. І, може, й досі там живуть, якщо не повмирали.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)