Голубка (іспанська казка)

***

Голубка (іспанська казка)

Було собі двоє братів і сестра. Жили вони в хатині серед поля. Сестра була дуже гарна.

Якось у тих місцях полював король і зайшов спочити в їхню хатину. Побачивши дівчину, він так закохався в неї, що вирішив забрати її до себе в палац і одружитися. Та коли вони під’їздили до міста, король помітив, що на дівчині дуже бідне вбрання. Тоді він сказав, що привезе для неї з палацу дорогі шати, а вона хай зачекає його біля криниці.

Дівчина не хотіла залишатись сама – боялася, що король покине її. Але король запевнив, що швидко повернеться. Тоді вона, аби ніхто її не скривдив, вилізла на дерево, яке росло над криницею, а король поїхав по карету і вбрання.

Дівчина сиділа на дереві, а в криниці відбивалось її обличчя. Ввечері прийшла по воду маврітанка. Зачерпнула глеком і побачила перед собою гарненьке личко. Подумала, що то вона сама, й сказала:

– Я така вродлива й мила,

І мені ходить по воду?

Розіб’ю свій глек великий,

А сама піду додому.

Вдарила об землю глеком, який розлетівся на черепки, та й подалася додому.

Минув день, а король не повернувся. Дівчина дуже засмутилася. Наступного дня з новим глеком прийшла по воду маврітанка. Побачивши в криниці дівоче обличчя, знову сказала:

– Я така вродлива й мила,

І мені ходить по воду?

Розіб’ю свій глек великий,

А сама піду додому.

Розбила вона глек і пішла геть від криниці.

Минув ще один день, а короля так і не було. Знову прийшла по воду маврітанка, цього разу вже із залізним глеком. Вона підійшла до криниці, набрала в глек води і, побачивши обличчя тієї, що сиділа на дереві, знову сказала:

– Я така вродлива й мила,

І мені ходить по воду?

Розіб’ю свій глек великий,

А сама піду додому.

Бах-бах-бах... загримів по землі глек, але не розбився, тільки трохи погнувся. Маврітанка так лупила глеком об землю, що дівчина, яка сиділа на дереві, не втрималася і розсміялась. Маврітанка підвела голову і, помітивши вродливу дівчину, зрозуміла, що бачила в криниці її гарне обличчя. Вона так розізлилася, що вирішила помститись їй.

– Що ти там робиш, дівчино? – спитала маврітанка.

– Чекаю короля, він має приїхати по мене, щоб одружитися.

Маврітанка була чарівницею і вирішила підмінити дівчину. Вона помітила,

що в дівчини скуйовджені коси, і сказала:

– Хочеш, я тебе причешу?

– Не хочу, бо от-от приїде король.

– А я хутко це зроблю, і ти станеш ще вродливішою.

Дівчина згодилася і спустилась на землю. А маврітанка й питає:

– Ти що, зовсім одна?

– Ні, сеньйоро, в мене є два брати, вони сьогодні приїдуть, щоб погуляти у мене на весіллі.

Голубка (іспанська казка)

Маврітанка взялася причісувати дівчину і непомітно загнала їй у голову шпильку. Обернулась дівчина на голубку і полетіла в поле.

Аж ось маврітанка побачила двох юнаків, які підійшли і спитали, чи не бачила вона дівчину з хлопцем. Та зрозуміла, що це брати дівчини, і, щоб вони не викрили її, обернула їх на волів.

Потім вилізла на дерево і звідти побачила, що їде король із почтом. Вона швиденько спустилась на землю, але король, глянувши на неї, сказав:

– Ти не та, яку я тут залишив. Та була біла, а ти чорна.

– Я та сама, яку ти тут залишив,– заперечила маврітанка.– Просто я чекала тебе три дні і засмагла на сонці.

Королеві це не сподобалось, але він не зламав свого слова – привіз маврітанку в палац і одружився з нею. Наречена змусила його взяти з собою і волів, щоб возити каміння і землю.

Наступного дня в саду біля палацу з’явилась білосніжна голубка. Сіла вона на дерево та й мовить садівникові:

– Скажи, що роблять король і його темна дружина?

– Сплять, сплять, сплять, сплять.

– А воли що возять?

– Каміння, каміння, каміння, каміння.

– Ой, горе мені,– зітхнула голубка.

Вона спробувала злетіти, але не змогла. Тоді садівник виліз на дерево, взяв її і відніс королю.

Король дуже зрадів і не залишав голубку ні на хвилю. Вона й їла разом із ним за столом. Але маврітанка люто ненавиділа голубку і завжди казала королеві, щоб прогнав її, бо птаха їла з миски короля, а робила в миску маврітанки. Та король не звертав на це уваги.

Якось він гладив голубку по голівці і намацав у пір’ї шпильку.

– Хто б це міг загнати таке бідній пташці? – спитав король і витяг шпильку.

Голубка враз обернулася на дівчину. І король вигукнув:

– Ой, це ж та дівчина, яку я залишив на дереві!

Дівчина розповіла йому все, що з нею сталося. Маврітанку примусили зняти чари з братів, а тоді прогнали геть. А король одружився з дівчиною і був дуже щасливий.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)