Геп трах-бах, корчмар і дзвони (українська народна казка)

***

Геп трах-бах, корчмар і дзвони (українська народна казка)

Це сталося ще тоді, коли на Буковині не було лісу без вовка, що крав овець із кошар, і села без корчмаря, який пускав на людей горілчану ману.

Між двома селами стояла велика корчма. Її господар файно говорив з гуцулами, але мав дідьчу душу: як уднину когось не обдурить, то цілу ніч трясе його пропасниця. Коли був ще бідний – не боявся, але коли випасся на людському карку – не міг очей заплющити: йому снилися опришки, що збігали на конях із гір і перевертали у його корчмі все догори дном.

Одного дня узяв торбу з грішми і несе до банку. Його наздогнав фірою опришок.

– Куди, газдо?

– Та до міста, Мошку.

– Візьми мене і сховай на фірі, бо довкола шибають опришки. Вони не люблять корчмарів.

– Добре, Мошку. Лягай там коліньми догори.

Опришок накрив корчмаря веріткою і соломою.

їхали, скільки їхали, коли раптом:

– Пр-р-р, коники, бо опришки онде. Чуєш, корчмарю, нас уже чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо все відберуть та ще й кафтан тобі полатають.

– Мудра порада, газдо,– обізвався корчмар з-під соломи і подав торбу з грішми.

– Будуть питати, то скажу, що везу дзвони до Сучави, а ти, Мошку, ані мур-мур. Чуєш?

– Де би я не чув таку добру пораду?

їхали, скільки їхали, коли знову: пр-р-р!

– Хто ти є? – кричить опришок чужим басом.

– Бідний гуцул, паночку ласкавий,– відповідає він уже своїм голосом.

– Що везеш на фірі?

– Дзвони до Сучави.

– А гроші маєш?

– Ні, вельможний пане.

– Брешеш! Задурно не везеш – тобі заплатили. Ану, давай гроші, бо зараз тобі дзвони амінь заспівають.

– Помилуйте хрещену душу, паночку...

– Не милую! Гроші!..

– Ой-йой, пане, не вбивайте! – і опришок плеще по драбах, стогне і підстрибує.

– Нате, паночку, тільки пустіть, даруйте життя,– кричить він нарешті та й гепає торбою із грішми об сідальце.

– А чому раніше не давав?– і трась батогом по колесі.

– Ой-йой-йой!

– А тепер послухаємо, чи голосні дзвони везеш до Сучави,– опришок підняв сідальце і – ге-еп Мошка по самих колінах!

Корчмар, з якого вже геть чисто вивітрилась душа, відповів тремтячим голосом:

– Бам-м-м!

Опришок – трах його по руках! А Мошко:

– Бум-м-м!

Нарешті опришок лупнув його по пиці, а той – тоненьким жалісливим голосочком:

– Дзі-і-інь!

– Файні дзвони везеш, чоловіче. Щасливої дороги...

– Дякую.

Проїхали ще кавалок дороги. Опришок став, прогорнув солому і виполошив звідти корчмаря, як зайця з капусти:

– Вилізай, Мошку, і йди геть до дідька, бо як ще нас здибає такий геп-трах-бах, то ні тобі, ні мені вже не допоможе ніяке бам-бум-дзінь.

Корчмар зліз із фіри, як півтора нещастя.

– Ой, удавився дідько торбою з грошима! Як їх забрати, чоловіче?

– Знайди опришка, попроси файненько, може, що віддасть.

– Ой, боюся, газдо! – і корчмар опустив вуха, як лопух у спеку.– Може, й ти підеш зі мною?

– І я боюся, Мошку. У того опришка дуже тяжка рука: як ударить, то п’ять слідів робить, а де вдарить – трава не росте. Іди вже ти сам: де відвага, там і щастя!

Корчмар зійшов з дороги на чотири вітри і на п’ятий шум.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)