Гасан (таджицька казка)

***

Гасан (таджицька казка)

Жив собі один безжурний хлопець, звали його Гасаном. Удень працював, уночі відпочивав і радий був тому, що мав, а понад усе любив мандрувати.

Якось прибився Гасан до міста, мешканці якого дожилися до того, що самі собі ради не могли дати: никали зачучверілі, голодні.

Побачив Гасан, що з такими каші не звариш, пішов у ліс, нарубав дров, продав на базарі, а собі накупив м’яса, олії, рису, овочів, знайшов чиєсь покинуте дворище, заходився варити плов.

А падишах тієї країни дуже хотів знати, що думає й говорить про нього народ. Тому вбирався він часом в убогу одежину й ходив собі містом, дослухався, додивлявся. Того вечора бродив він вулицями й бачив, що з багатьох коминів не курить: більшість людей не те що гарячі страви, а й хліба не мали. І ось на околиці міста падишах загледів, що з одного занедбаного обійстя стелиться димок. Підійшов ближче й почув запах плову. Зайшов володар на подвір’я, а там якийсь юнак порядкує.

– Гей, хлопче, – озвався падишах, – я мандрую самотньо з далеких країв і бачу, що й ти самотній, то чи не прихистив би мене в своїй хатині?

– А чого ж, заходьте! – відказав Гасан.

Падишах примостився біля вогню. Невдовзі зварився плов, і обидва смачно поїли. А коли погамували голод, падишах спитав:

– Люди в цьому місті з хліба на воду перебиваються, а ти он скільки плову наварив, та ще й з м’ясом. Либонь, маєш якийсь добрий заробок?

– Чули, дядьку, як люди кажуть: «їж виноград і не питай про сад». Тож пригощайтеся пловом, а все інше нехай вас не турбує,– одказав Гасан.

Хлопець згорнув скатертину, узяв дутор і заспівав пісню.

А падишах слухав та й думав:

«Хто ж цей юнак? Ремісник? Ні, на ремісника він не схожий. На купця – теж. Видно, злодій або розбійник. Як довідаюся, що справді так, запроторю його до в’язниці». Тож коли хлопець перестав співати, узявся розпитувати його, хто він такий та що робить.

– Багато ви хочете знати! – відказав на те Гасан.– Я не ремісник і не купець, не злодій і не розбійник, а звичайний трудівник. Цілий день носив на базар дрова, а на зароблені гроші накупив оцього добра.

Падишах не повірив йому й наступного дня подався на базар. Дивиться – Гасан справді продає дрова.

Повернувся володар до свого палацу й звелів, аби заборонили торгувати дровами. Покликачі ходили містом і вигукували:

– Слухайте веління падишаха! Віднині всім забороняється торгувати дровами. Кожен, хто порушить цей указ, сяде до в’язниці!

Гасан (таджицька казка)

Того ж вечора володар знову вбрався в убогу одежину й подався до Гасанової оселі. І цього разу з його обійстя пахло пловом. Здумілий падишах ступив на подвір’я.

– Заходьте, гостем будете,– підвівся йому назустріч Гасан. Він саме скінчив варити вечерю. Коли обидва смачно попоїли, володар і каже:

– Я чув, що падишах заборонив торгувати дровами, тож думав, не маючи як заробити грошей, сидітимеш голодний.

– Хай йому трясця, тому падишахові, як він і дрова заборонив продавати. Я весь світ обходив, а такого дурноверхого правителя ще не стрівав. Та мені що з того? Раз він заборонив продавати дрова, я продавав траву.

– А як заборонить продавати й траву, що тоді робитимеш? – запитав падишах.

– Що робитиму? Піду нароблю віників і продаватиму віники.

– А як падишах і віники продавати заборонить; тоді що?

– Ще щось придумаю. Не вмирати ж з голоду. Ви якийсь чудний чоловік, навіщо вам усе те знати?

Гасан узяв свого дутора й заспівав:

Хліб, що ти в поті чола заробив,

Дорожчий, далебі, за царські скарби.

«Ось зіб’ю пиху цьому зухвальцеві, побачу, якої він тоді заспіває»,– подумав падишах і пішов геть. А вранці звелів своїм вартівникам схопити юнака й поставити на чатах, нехай стоїть непорушно цілими днями під брамою.

Вартівники вмить виконали наказ. Цілий день чатував Гасан з мечем при боці біля брами падишахового палацу.

«Ану, погляну, що він тепер поробляє!» – подумав володар і ввечері подався до Гасанової оселі. Приходить, а хлопець, як завжди, радий та веселий варить плов.

– Заходьте, якраз на вечерю поспіли,– мовив той, побачивши гостя.

Попоїли. Плов був ще смачніший, ніж учора.

– А скажи-но, як ти сьогодні заробив грошей? – спитав володар.

– І не питайте, – відказав Гасан. – Схопили мене падишахові вартівники, дали меча й звеліли чатувати біля брами. То я, тільки-но звільнився, продав того меча, а собі витесав дерев’яного й сховав у піхви. Накупив усього, ще й гроші лишилися.

– А якщо падишах прикличе тебе до себе й звелить відсікти голову якомусь порушникові порядків у державі, що тоді? Ти про це подумав?

– Як чоловік тільки й думатиме, що з ним буде, йому голова опухне. Послухайте, як мудрі люди кажуть:

Хоробрим, розумним, завзятим, метким

Найбільший тягар не здається тяжким.

Пішов падишах мовчки, а другого дня звелів привести до палацу одного в’язня, прикликав Гасана й каже йому:

– Оцей чоловік учинив великий злочин, і ми засудили його до страти. Якщо одним ударом меча не втнеш йому голови, кати відсічуть тобі голову.

– Гаразд! Наказ падишаха – закон для його підлеглих! – промовив Гасан, видобув з піхов свого дерев’яного меча й так уперіщив ним того в’язня по шиї, що меч розлетівся на друзки.

– О царю світу, о володарю наймилосердніший,– звернувся Гасан до падишаха,– недарма сказано: «Якщо людина безвинна, то й катівський меч перетвориться на палицю». Цей чоловік не винен, і мій меч став дерев’яним.

Царедворці аж роти пороззявляли, а володар тільки всміхнувся й змушений був звільнити в’язня.

Подивувався падишах Гасановій тямковитості й дав йому спокій.

* Дутор – двострунний щипковий музичний інструмент, поширений у таджиків, туркменів, узбеків, уйгурів.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)