Дівчина Преццемоліна та лиха відьма (італійська казка)

***

Дівчина Преццемоліна та лиха відьма (італійська казка) Жила колись в одному селі убога жінка з малою дочкою. А неподалік від їхньої хатини був чийсь город, де росли салат, петрушка, кріп та помідори. Бідній дівчинці так смакувала петрушка, що вона й дня не могла без неї прожити. Вийде було нишком на город, нащипає повний фартушок зеленої петрушки та й поїсть геть усю за обідом.

 А що петрушка в нашому краю зветься преццемоліна, то й дівчинку прозвали в селі Преццемоліною.

 Преццемоліна і гадки не мала, що город належить лихій відьмі, яка раптом стала помічати, що хтось у неї поскубує петрушку.

 Засіла вона якось у кущах та й чатує.

 Аж уранці бачить – виходить на город Преццемоліна й щипає петрушку у фартушок. Відьма блискавкою вилетіла з кущів і схопила міцно дівчинку своїми карлючкуватими пальцями за лікоть.

 – А, попалася, нарешті, злодійко! – крикнула вона. – Тепер я з тобою поквитаюся за все!

 Хоч як благала прощення налякана в смерть Преццемоліна, відьма її не слухала. Вона притягла дівчинку до своєї хати й кинула на лавку.

 Відтоді стала Преццемоліна у відьми за служку. Та хоч як вимучувала її люта відьма найважчою роботою Преццемоліна щорік ставала вродливішою і вродливішою. Стара від заздрощів аж їсти перестала.

 Якось гукнула вона Преццемоліну й каже:

 – Візьми оцей кошик та йди до криниці. Як не принесеш повний води, то начувайся!

 Пішла Преццемоліна до криниці, опустила кошика у воду раз, і вдруге, і втретє, а вода з нього, мов крізь решето, виливається.

 Схилилася дівчина на цямрину й гірко заплакала. Коли чує, хтось її кличе:

 – Преццемоліно, Преццемоліно, чого ти плачеш?

 Озирнулася дівчина, а перед нею стоїть гарний хлопець і привітно усміхається.

 – Хто ти за один і звідки ти знаєш, як мене звуть? – питає Преццемоліна.

 – Я відьмин онук і звуть мене Бенсіабель. Бабуня хоче занапастити тебе, але ти не бійся. Я тебе врятую, Преццемоліно. Поцілуй мене, і я наберу тобі в кошик води.

 – Не поцілую, бо ти відьмин онук.

 – Дарма, я тобі таки наберу в кошик води.

 Прийшла Преццемоліна додому і принесла кошик води. Як побачила це відьма, то аж побіліла з люті.

 – Признайся,– каже,– це тобі Бенсіабель набрав?

 – Ні,– рішуче відповіла їй Преццемоліна.

 – Ну, ще побачимо, чиє буде зверху.

 На другий день рано-вранці відьма знову покликала Преццемоліну та й каже їй сердито:

 – Бери оцей мішок зерна, та поки я прогуляюся надворі, щоб ти мені хліба напекла. Коли ж не спечеш – начувайся!

 Замкнула відьма сердешну Преццемоліну в хаті, а сама пішла гуляти. Заходилася Преццемоліна товкти зерно, та бачить, що ніколи не перетовче повного мішка зерна й не спече хліба за такий короткий час. Сіла вона на мішок та й залилася слізьми. Коли де не взявся Бенсіабель і каже дівчині:

 – Не плач, Преццемоліно. Я врятую тебе й цього разу, тільки поцілуй мене.

 – Ні, не поцілую, бо ти відьмин онук.

 Проте Бенсіабель таки допоміг Преццемоліні і зерно змолоти, й хліба напекти.

 Коли відьма прийшла, хліб уже лежав на столі.

 – Ти бачила Бенсіабеля? Це він змолов і напік хліба? – знову недовірливо запитала стара.

 – Ні,– рішуче відповіла Преццемоліна.

 – Ну, ще побачимо, чиє буде зверху,– сказала відьма.

 Другого дня гукнула відьма Преццемоліну й каже:

 – Піди до моєї сестри. Вона живе ген за отим лісом. Хай дасть тобі скриньку, а ти принесеш її мені.

 А відьма перед тим домовилась із своєю сестрою, щоб та звела Преццемоліну зі світу.

 Йде Преццемоліна і гадки не має, що проти неї замислили.

 Коли назустріч їй Бенсіабель.

 – Куди біжиш, Преццемоліно? – питає він.

 – По скриньку до сестри моєї господині.

 – А чи знаєш ти, люба моя дівчино, що господиня послала тебе на смерть? Поцілуй мене, і я тебе врятую.

 – Не поцілую, бо ти відьмин онук!

 – Дарма, я таки відведу від тебе смерть і цього разу, бо я люблю тебе понад усе на світі. Візьми ось пляшечку з оливковою олією, оцей шматок хліба, мотузок і мітелку. Як підійдеш до брами, змаж завіси олією, а тоді кинеш увесь шматок хліба собаці, що стереже дім. Як побачиш бідну жінку, що тягтиме воду з криниці, прив’язавши відро до своїх кіс, віддай їй мотузка. А друга жінка в кухні язиком вимітатиме попіл з печі. Подаруєш їй оцю мітелку. Тоді мерщій хапай скриньку,– вона стоятиме на шафі,– і тікай чимдуж додому. Послухаєш моєї поради – не загинеш.

 Преццемоліна зробила все так, як сказав їй Бенсіабель: змастила олією завіси, кинула собаці хліб, віддала жінці біля криниці мотузок, а тій, що в кухні,– мітелочку. Тоді зайшла до відьминої сестри в будинок, вхопила на шафі скриньку і мерщій надвір. Забачила відьмина сестра у вікно, що Преццемоліна вибігла зі скринькою в руках з будинку, та як закричить:

 – Агей, куховарко! Зведи хутчій злодійку зі світу !

 – Е, ні, вона мені подарувала мітелку, а у вас я вимітала попіл з печі язиком.

 – Агей там, водоноско! Зведи хутчій злодійку зі світу!

 – Е, ні, вона мені дала мотузка, а у вас я цілий вік тягала воду своїми кісьми!

 Тоді відьма:

 – Агей, собако! Зведи хутчій злодійку зі світу!

 – Е, ні! Вона дала мені хліба, а ви мене й разу не нагодували, і я трохи з голоду не вмер!

 Відьма тоді:

 – Агей, брамо! Зачинися, придерж мені злодійку!

 – Е, ні! Вона мені змастила завіси, а у вас вони були б зовсім пере-іржавіли!

 І випустила Преццемоліну.

 От біжить дівчина й біжить, коли бачить: якесь незнайоме село і довкола ніде нікогісінько. Сіла собі Преццсмоліна на травицю, щоб хвилиночку перепочити. І враз так їй закортіло подивитися, що там у скриньці. Тільки-но підняла віко, а зі скриньки вилетіла пісня і розтанула в повітрі. Сердешна Преццемоліна аж заплакала.

 Коли де не взявся Бенсіабель, зловив пісню й знов зачинив у скриньці.

 Зачинив, а тоді – вкотре вже! – попросив дівчину, щоб та його поцілувала. Та Преццемоліна й цього разу відмовилась.

 На другий день принесла вона скриньку відьмі. Стара мало не луснула від люті: вона ж бо гадала, що її сестра зведе Преццемоліну зі світу!

 – Ти дорогою зустрічала Бенсіабеля? – запитала відьма.

 – Ні,– рішуче відповіла їй Преццемоліна.

 – Ну дарма. Ще побачимо, чиє буде зверху,– злісно промимрила відьма.– Слухай-но. У мене в курнику три півні: один червоний, другий чор-ний, а третій білий. Сьогодні вночі, тільки-но який з них кукурікне, ти мені скажеш, котрий саме. Не вгадаєш, то я тебе проковтну, як шматок хліба.

 Добре, що Бенсіабель випадково почув ці відьмині слова.

 Настала ніч. Аж ось і перший півень кукурікнув.

 Відьма й питає у Преццемоліни:

 – Котрий півень заспівав?

 Що могла відповісти бідолашна Преццемоліна, коли вона не знала? Тільки затремтіла, повернулась до стіни і тихесенько-тихесенько спитала:

 – Бенсіабелю, Бенсіабелю, скажи мені, котрий з півнів кукурікав?

 А Бенсіабелева кімната була через стіну, він і почув.

 – А поцілуєш мене? Тоді скажу,– обізвався.

 – Ні, не поцілую,– сказала Преццемоліна.

 – Дарма, я тобі скажу: співав червоний півень.

 Побачивши, що дівчина дуже довго не відповідає, відьма підбігла до неї та як закричить:

 – Кажи, бо тут тобі й смерть!

 – Червоний півень,– відповіла тоді Преццемоліна.

 Відьма з люті аж зубами заскреготіла.

 Аж ось знову кукурікнув півень.

 – Кажи мерщій, котрий півень заспівав? – спитала відьма.

 А Бенсіабель і підказав.

 – Це чорного півня голос,– сказала за ним Преццемоліна.

 Десь аж за годину ще раз кукурікнув півень, і відьма мерщій запитала Преццемоліну:

 – А це який півень співав?

 – Білий,– тепер уже сама відповіла Преццемоліна.

 Лиха відьма з люті так грюкнула дверима, що вони аж розкололись, і побігла шукати Бенсіабеля, щоб помститися йому.

 А Бенсіабель догадався, що в неї на думці, й заховався за криницею. Знайшла його люта відьма, та тільки простягла руки, щоб схопити, як спіткнулася та шубовсть у криницю! Отак і звела сама себе зі світу.

 А Преццемоліна незабаром вийшла заміж за свого рятівника Бенсіабеля, і жили вони в коханні й щасті багато-багато років.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)