Чорт-злодій (білоруська казка)

***

Чорт-злодій (білоруська казка)

Поїхав дід у поле орати. Взяв собі на обід перепічку. Поклав її на воза, а сам оре. Орав, орав, стомився, підійшов до воза перепічку покуштувати, сили набратися.

Підходить – аж тут чорт із-під самісінького носа в нього вихопив перепічку та мерщій у болото.

Розсердився дід на чорта і гайнув за ним. Прибіг на болото, бачить – чорт у прірву провалився. Дід зопалу теж туди шубовсть.

Оглядівся на дні прірви, а там великий палац, і в ньому повнісінько чортів. Став дід придивлятися, котрий чорт схопив його перепічку. Та де там пізнаєш: усі чорти однакової масті.

– А хто у вас тут найстарший? – питає дід у чортів.

– Отой,– кажуть,– що за столом сидить.

Підійшов дід до найстаршого і мовить:

– Твій чорт поцупив у мене перепічку. А другої в мене нема. Звели йому віддати мені перепічку.

Найстарший і каже:

– Шукай у молодих: старі цим не промишляють.

Підійшов дід до гурту молодих чортів:

– Ану, роззявляйте роти! Віддайте перепічки!

Роззявили чорти свої пельки. Подивився дід і бачить в одного в роті недоїдену перепічку.

– Оце моя перепічка! – каже дід найстаршому. Найстарший тупнув ногою на чортеня.

– Навіщо дідову перепічку вкрав? Дід – убогий чоловік, то ще й ти кривдиш його. Коли так, забери, діду, його до себе, хай відслужить за шкоду.

Почухав дід потилицю.

– Куди його брати! Мені й самому їсти нічого. Та й роботи в мене нема.

– Байдуже,– каже найстарший,– він сам собі роботу знайде.

Погодився дід і забрав молодого чорта.

«Може,– думає,– хоч у ліс по дрова з’їздить».

Привів дід чортеня додому. Дістали дід з бабою жменю жита.

– Давайте я змелю,– мовить чорт.

– Це неважко, ми самі змелемо.

– Ні, наполягає чорт, дайте я змелю.

Дали йому жита. Заходився чорт молоти. Баба вже й хліб замісила, а в жорнах повно борошна. Стали дід з бабою борошно в засік сипати – повен-повнісінький насипали. Хвалить дід чорта:

– Оце робітник!

Поїхав дід з чортом поле орати. Чорт каже дідові:

– Запряжи мене в соху замість коня.

Запріг дід чорта в соху. Не встиг дід і оком змигнути, як чорт геть усе поле зорав.

– Тепер що робитимемо? – питає чорт.

– Землі в мене більш нема,– каже дід.

– Давай візьмемо в пана ділянку лісу: викорчуємо й пшеницею засіємо.

Так і вчинили. Чорт за один день ліс порубав, викорчував, виорав і засіяв пшеницею. Гарна виросла пшениця. Чорт вижав пшеницю, в п’ятки поставив і заходився ділити: половину панові за галяву, половину дідові за насіння та роботу:

Чорт каже дідові:

– Домовся, діду, з паном так: йому віз, а нам оберемок.

Дід так і сказав панові. Заздрісний пан думає собі: «Гаразд, віз не оберемок. Обдурю я діда». Накидали пану віз пшениці.

– Тепер бери свій оберемок,– каже пан дідові.

– Хай мій помічник візьме – я вже старий, мені не дотягти.

Чорт-злодій (білоруська казка)

– Гаразд, хай бере помічник.

Завихрився чорт по полю, зібрав до купи всі снопи, згорнув їх і потяг додому.

Пан тільки очима лупає.

Дома чорт дмухнув на пшеницю – вона н змолотилася. Насипав дід повні засіки врожаю.

А тепер,– каже чорт дідові,– давай поїду по дрова.

Запріг дід коня. Чорт сів і поїхав. У лісі, без сокири і пилки, повиривав з корінням найгрубіші дерева, навантажив віз майже до неба, сів зверху, цмокнув на коня. Кінь форкнув і помчав, дороги не добираючи,– по корінню, по кущах та чагарниках.

їде дорогою пан четвериком. Задивився на диво: такий нужденний кінь, а тягне віз дров, мало не до неба. А його четверик наледве одну порожню бочку волочить.

– Гей,– каже пан візникові,– нумо поміняємося: візьми моїх четверо, а мені віддай свого.

– Давай.

Віддав чорт панові сухореброго коня, взяв у нього четверик,– та тільки й бачили йото.

Приїжджає додому:

– Приймай, діду, коней!

У діда від подиву аж люлька з рота випала.

– Де ти взяв їх?

– Обміняв на твого коня.

– Та у мене ж і сіна немає їм...

– Нічого, буде і сіно.

Перекинувся чорт парубком і пішов до пана.

Часом нема у вас, пане, якоїсь роботи? – питає.

– Звичайно, є,– каже пан.– Дивись – повна стодола жита немолоченого.

Пішов чорт до обори. Поскладав усі снопи на току, а потім як дмухне, так усе й змолотилося: солома окремо лежить, жито нарізно, полова осібно. Поглянув пан: чисто змолочено.

Що ж тобі заплатити за таку роботу?

Чорт-злодій (білоруська казка)

– Та нічого. Дай, якщо не шкода, оберемок сіна.

Зрадів пан, що такий робітник трапився.

– Отам,– каже,– біля річки стіг стоїть. Насмикай собі оберемок сіна.

Пішов чорт, обмотав стіг мотузом і потяг. Побачив економ. Побіг до пана:

– Ой, паночку, ви сказали молотнику взяти оберемок сіна, а він увесь стіг потяг.

– Оце-то шахрай! – розсердився пан.– Випусти на нього пару волів – хай вони його забуцають.

Випустили волів, а чорт їх за роги та й покидав на стіг.

– Ой-йой! – кричить пан.– Напустити на нього вепрів – хай вони йому литки обірвуть!

Пустили вепрів. Чорт і їх за вуха та на стіг. Пан як побачив таке, то в нього й очі рогом полізли.

Відслужив чорт рік і каже дідові:

– Ну, діду, може, я вже відробив тобі за перепічку?

– Авжеж! – засміявся дід.

– Відпустиш мене, діду, додому?

– Та іди собі, хіба я тебе тримаю, але пам’ятай, як то воно шукати легкого хліба...

Махнув чорт хвостом і мерщій до свого болота.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)