Цариця-опирівна, жовнір і чудесний старець (українська народна казка)

***

Цариця-опирівна, жовнір і чудесний старець (українська народна казка)

Мав цар дочку, а та дочка закохалася в однім чорнокнижнику. Та дочка з того закохання аж померла, й положили ту дочку в церкві в олтарі, і до тіла варта ходила, щоночі один жовнір на варту. Першої ночі пішов один вояк і стояв коло неї на варті. Десь коло дванадцятої вночі встала умерла з труни і порвала того вартового на кавалки. На другу ніч запровадили другого жовніра. І так само вночі коло дванадцятої вона встала з труни і порвала також його. Аж на третю ніч випало на бідного рекрута іти на пост. І той рекрут прийшов на пост, його запровадили до вмерлої; але бідний рекрут зажурився, що вже двох зістало на смерть порвані, добув вікно і втік з того поста. Йде дорогою і плаче, аж здибається зі старим дідом-жебраком, і старий дід питає його:

– Чого ти плачеш?

А він розповів дідові, що в цісаря дочка померла і два пости дві ночі стояло, один одної ночі, другий другої ночі, і вона вставала тих обидві ночі і обох їх порозривала на кавалки.

– Тепер припало на третю ніч мені іти на пост до неї, і мене страх обняв сильно, аж я вікно добув і мусів утікати, і іду, сам не знаю куди… А старий дід йому на те відказує:

– Іди назад на пост до церкви і стань собі за образом Ісуса Христа. Як вона встане вночі з труни і буде кликати тебе: «Де ти є? Вийди до мене, най я на тебе подивлюся хоч»; а ти не відзивайся на те, тільки молися Богу і спокійним будь.

Жовнір послухав те і повернув назад до церкви, став за образом Ісуса Христа і молився Богу. Вночі коло дванадцятої години встала мертва з труни і ходить по церкві, і плаче, і кричить:

– Де ти є? Вийди, най я на тебе хоч подивлюся, нічого тобі робити не буду.

А він на то не відзивався, молився спокійно Богу. І на тім минув час години дванадцятої, назад лягла умерла в труну, і віко ся затворило. Рано прийшли з поста звільнити, дивляться, а він є живий! Всі на то зачудували, котрі по нього прийшли. Також і на другу ніч на нього припала та сама варта. І запровадили його знов до церкви на пост до умерлої дочки цісаря. Знов його страх обняв і другий раз він через вікно втік. І йде знов дорогою і плаче, і вже пустився на іншу дорогу йти, щоби не здибатися з тим старим дідом, але хоч ішов іншою дорогою, таки здибав старого діда. І дід питає знов другий раз його:

– Чого ти плачеш?

Він йому розповідає, що був на варті в церкві і переховувався за образом Ісуса Христа, що на другу ніч знов дали його на варту, а він так настрашений, що не може бути на пості. Отже ж дід до нього говорить:

– Іди до церкви і в захристії сядь за столиком, візьми фелон і накрийся, щоб тебе не було видно. А як вона встане вночі, то ти не відзивайся, спокійно сиди і молися Богу, а як вона назад до труни ляже, допіру можеш стати і стояти коло неї на варті.

Так він і зробив. Пішов до церкви назад і сів у захристії за столиком і накрився фелоном. І молився Богу. Коло дванадцятої години встала мертва з труни і літає по церкві, і кричить:

– Де ти є? Вийди до мене, най я на тебе подивлюсь.

А він не виходив і не відзивався; і минув час дванадцятої години – вона лягла в труну, він допіру встав і стояв коло неї до рана на пості. Прийшли по нього звільнити рано і застали його другий раз живого. Отже ж і на третю ніч припало знов на нього і на пост до умерлої. Запровадили його знов до церкви на пост і знов страх його обняв, і знов він через вікно втік. Пустився ще раз іти на іншу дорогу, щоби з тим дідом не здибатися. Але нараз здибається з тим старим дідом. Дід питає його:

– Чого ти плачеш і де йдеш?

А він відповідає до старого діда, що вже на третю ніч його запровадили на пост до вмерлої, і він має такий страх, що не може там бути на пості. І дід старий каже до нього:

– Іди до церкви і ляж побіч неї коло труни з правого боку і молися Богу. А як вночі вона встане і піде з олтаря на церкву, то ти чим найхутчіш лягай в труну на її місці і положи ґвер на собі і помолися Богу. А як вона прийде по часі дванадцятім назад до труни лягати, то ти їй не вступи, йно тілько говори до неї, щоб вона сі перехрестила. І як вона ся перехрестить, допіру встанеш і візьмеш її за руку, а вона зостане твоєю жінкою.

І так бідний рекрут послухав старого діда, і пішов назад до церкви, ліг побіч неї коло труни. Вночі коло дванадцятої години стала з труни і пішла на церков глядіти, чи кого нема, а бідний рекрут якнайхутше ліг в її труні на її місце і положив ґвер поздовж на собі, і молився Богу. Аж по часі дванадцятім приходить вмерла до труни, бо час прийшов вже її лягати, та й увиділа, що рекрут лежить на її місці, але не могла до нього приступити, бо посвячуваний ґвер лежав на нім. Отже вона його просила, щоби він ся вступив з її місця, а він їй казав:

– Перехрестися, то я ся вступлю.

А вона не хотіла того зробити, перехреститися. Але близький час уже на ню зійшов, що вже треба лягати до труни, то просить його:

– Встань і пусти мене на моє місце. Я тобі нічого не зроблю!

А він не хтівся з труни вступити. Аж уже когут заспівав. А вона ще стоїть над труною коло нього і просить його, щоб він ся вступив, але він таки не хотів, йно сказав їй:

– Перехрестися, допіру ся вступлю.

І вона вже мусила ся перехрестити, і як ся перехрестила, так він встав, взяв її за руку і зістав з нею стояти разом. І як рано прийшли по нього, його звільнити, відчинили двері і дуже ся пострашили всі, котрі по нього приходили. Повернули назад і дали знати до цісаря. Що так ся стало, що вони обидва стоять при купі (вона вже ожила, бо вона не вмерла на смерть, йно так замерла). В тій хвилі сам цісар прийшов до церкви і зобачив свою дочку, що ожила з мертвих; він взяв свою дочку і бідного рекрута до себе і поженив їх обох. Але одного разу вийшов той рекрут уже зі своєю жінкою на прогулянку до ліса, здибається з тим старим дідом, і старий дід каже до нього:

– Як я тобі розказував, і ти мене послухав три рази і тепер маєш цісаря дочку за жінку – отже дай мені половину свої жінки.

Бо то, бачите, хоч вона сі перехрестила і ожила, але ще таки не була очищена.

І той бідний рекрут нічого йому не казав і позволив йому те зробити. Взяв старий дід, розпоров рекрута жінку і вийняв з неї всю утробу, і дмухнув на неї.

То був сам Господь Бог, може, хоч то не була правда і не буде, колись-таки Бог ходив по землі, колись люди здибалися, а тепер нема. І вона встала здорова цілком і ще чудовіша, як була.

Я там був і то все бачив, і вам то розповідаю.

Залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)