Алдаркосе, дев та лисиця (туркменська казка)

***

Алдаркосе, дев та лисиця (туркменська казка)

Був собі дуже давно один бідняк, звали його Алдаркосе. От і каже він своїй дружині:

– Піду я, жінко, пошукаю роботи.

Та й пішов аж ген-ген далеко від домівки. Коли це назустріч йому дев. Привітався Алдаркосе, а дев йому й каже:

– Щастя твоє, безбородий, що ти привітався до мене, бо інакше я тебе відразу розірвав би. А тепер вибирай: будемо боротися чи стріляти один в одного?

– Хай твій батько стріляє, дев-ага. Краще боротися!

– То й почнімо, коли так. Але, скажу я тобі, що ти недобре подумав.

– Дев-ага, то, може, поміряємося силою якось інакше? Навіщо нам боротися та вбивати один одного!

– Гаразд,–каже дев,– але як?

– А так, дев-ага: хай кожен із нас візьме жменю піску та й вичавить з нього олію. Хто зуміє це зробити – той і дужчий.

Пристав дев на таке. Тоді Алдаркосе зарив нишком у пісок куряче яйце й каже:

– Починай, дев-ага, твоя черга.

Узяв дев жменю піску, стиснув раз – нічого не вичавив, удруге – знов нічого. Утретє вже щосили давить, та тільки дарма. Засмутився дев і каже:

– Що ж, тепер твоя черга настала. Покажи свою силу.

Алдаркосе набрав жменю піску в одному місці – нічого не вичавив, ухопив другу жменю – знов нічого, а втретє гребонув пісок разом з яйцем та як стиснув– жовток і потік по пальцях.

Побачив це дев перелякався.

– Бачу я,– каже,– що ти, безбородий, дужий. Давай заприятелюємо.

– Що ж,– ніби знехотя відповідає Алдаркосе,– давай.

Запрошує дев Алдаркосе додому, а той і каже:

– Гаразд, ходімо!

Та й ідуть – Алдаркосе перший, а дев за ним.

Привів його дев до своєї домівки, почастував, як гостя, а жінці розповів, який дужий цей Алдаркосе.

Настав час відпочивати. Постелили для Алдаркосе в кімнаті для гостей, той ліг, але прислухається, що дев говорить жінці. А той так перелякався, що вирішив будь-як спекатися гостя. Ото й каже жінці:

– Від цього безбородого тільки лиха можна чекати. Краще я, поки він спить, привалю його уламком скелі.

Почув Алдаркосе та й пересунувся в інший куток. А дев приніс уламок скелі, звалив його на постіль Алдаркосе та й хвалиться жінці:

– Тепер можна не боятися безбородого, бо його душа вже десь у пеклі.

Уранці виходить Алдаркосе та й каже девові:

– Друже, чим це ти накрив мене вночі? Дуже добре зробив, бо я, мабуть, замерз би від холоду.

Посідали вони снідати, Алдаркосе й каже:

– Тепер я, друже, піду додому, бо без мене вся худоба розбредеться.

Насипав дев хутенько величезний дзбан золота й поставив його перед Алдаркосе:

– Йди, друже, йди, дякую, що провідав нас.

Алдаркосе побачив, що не зможе підняти дзбан, і каже.

– У нас, людей, вважається за сором, коли господар не донесе ноші гостя до його хати.

Алдаркосе, дев та лисиця (туркменська казка)

– Коли так,– одказує дев,– то я віднесу.

Підхопив він дзбан під руку й підтюпцем поніс до

хати Алдаркосе. Запросив той дева в хату, а сам вийшов надвір та й думає, як би мерщій спекатися такого гостя.

– Жінко,– звелів Алдаркосе,– я рубатиму дрова й запитаю тебе, чи ти приготувала вечерю, а ти відповідай: «Вже два місяці, як ти з дому пішов, а лишив нам усього двох девів. Ми їх давно з'їли. А ти прийшов і привів тільки одного. Та вже гаразд, забий його, і я щось швиденько приготую».

Дружина Алдаркосе так і вчинила. Як почув дев цю розмову, відразу ж пригадав приказку: «Боягуз той, хто повільно втікає». І тільки п'ятами накивав.

А дев біг, біг, поки не стрілася йому лисиця.

– Ой, друже, куди це ти так поспішаєш? – запитала вона.

Дев і розповів їй усю пригоду.

– Гай-гай,– посміхнулася лисиця,– та це ж Алдаркосе. Він обдурив тебе, у нього нема ніякої сили.

Лисиця стала вмовляти дева повернутися назад, а той ніяк не йняв їй віри.

Тоді лисиці урвався терпець, і вона промовила:

– Якщо ти не віриш, то накинь мені на шию зашморг і веди до Алдаркосе. Якщо я збрехала, то розірвеш мене і з'їси.

Погодився дев, накинув лисиці на шию мотузок, та й ідуть.

Алдаркосе ж, як побачив їх, то, піднявши батога, зарепетував щосили:

– Ага, це ти, лисице триклятуща! Твій батько заборгував мені трьох девів. Скільки років минуло, як він помер, а ти оце тільки надумала віддати борг та й ведеш одного-однісінького! Іди лишень сюди, я тобі кістки потрощу!

Дев, почувши погрози Алдаркосе, налякався ще дужче й подумав: «То ця підступна лисиця веде мене до безбородого, щоб віддати борг». Та ну тікати і лисицю потягнув волоком.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)